Системний аналіз та прийняття рішень у процесі оптимізації мотивації та оплати праці персоналу

Автори
Відомості

Панасенко О. В.

к.е.н., доцент, кафедра економічної кібернетики і системного аналізу

panasenko_o_v@ukr.net

Грибачова Г. І.

здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 4 курсу ННІ ІТ ХНЕУ ім. Семена Кузнеця

gribacheva.anya@gmail.com

Анотація. У цій доповіді аналізується використання системного підходу для оцінки результативності наявних механізмів мотивації та розробки адаптивних стратегій оплати праці в Нововолинській публічній бібліотеці (НПБ) та її філіях. Запропоновано методику багатокритеріального аналізу рішень, що включає математичне моделювання, імітаційне прогнозування та експертні оцінки.

У сучасних умовах швидкого розвитку економіки ефективна система мотивації працівників є ключовим чинником для підвищення продуктивності праці та конкурентоспроможності організацій. З метою структурування дослідження та виокремлення ключових аспектів мотиваційної політики в організації, нижче подано основні положення, які стануть базою для розробки аналітичної системи:

  1. Ефективна система мотивації є ключовим чинником підвищення продуктивності праці та конкурентоспроможності організацій. Роботи таких авторів, як Кучерява А. та Горовий Д., досліджують сучасні підходи до удосконалення мотиваційних систем у державних установах [1].
  2. Системний підхід до розробки мотиваційної політики дозволяє оцінювати результативність механізмів мотивації та адаптувати стратегії оплати праці. Цей підхід висвітлено у працях Білоусової А.Ю., Бородавки В.В. та Нуркевича К.В. [2].
  3. Запровадження коефіцієнта командної ефективності (KCE) сприяє підвищенню взаємодії між працівниками та покращенню командних результатів. Ці питання розглядають Цимбалюк С.О. та Білик О.М. [3].
  4. Імітаційне моделювання використовується для прогнозування наслідків змін у мотиваційній системі та вдосконалення управлінських рішень. Зокрема, це досліджують Кривцова М.С., Сорока О.В. [4], а також Мажара Г.А. і Капустян В.О., які розробили модель поведінки організацій за умов невизначеності [5].
  5. Автоматизована платформа для збору та аналізу даних дозволяє підвищити прозорість системи мотивації та оптимізувати розподіл ресурсів. Прикладом такої системи є інформаційна система, описана Кмитюк Т.Л., яка моделює мотиваційні аспекти інноваційної діяльності персоналу [7].
  6. Регулярне оцінювання ефективності змін за допомогою методу «витрати–вигоди» (Cost-Benefit Analysis) дозволяє коригувати політику стимулювання персоналу та підвищити ефективність управлінських рішень [6].
  7. Багатокритеріальний аналіз рішень, що включає експертні оцінки та метод аналізу ієрархій, дозволяє оптимізувати систему стимулювання праці. Цей підхід знайшов відображення у роботах Кучерявої А. та Горового Д. [1], а також у дослідженнях Захарчина Г., Любомудрової Н. та Соболя І. [6].
  8. Врахування рівня стресу та емоційного вигорання через регулярні опитування та підтримку психолога підвищує задоволеність персоналу.
  9. Тестування та пілотне впровадження нових мотиваційних механізмів дозволяє скоригувати модель перед її масштабуванням на всю організацію. Досвід розглянуто у працях Кучерявої А. та Горового Д. [1].
  10. Визначення ключових показників продуктивності та їх моніторинг сприяє ефективному управлінню персоналом та підвищенню мотивації.

Застосування системного аналізу та сучасних методів управління, таких як імітаційне моделювання та багатокритеріальний аналіз, дозволяє розробити ефективну систему мотивації та оплати праці персоналу. Визначення та моніторинг ключових показників ефективності сприяє підвищенню продуктивності та досягненню стратегічних цілей організації. Врахування факторів командної ефективності, рівня стресу та емоційного вигорання забезпечує створення сприятливого робочого середовища та підвищує загальну задоволеність працівників.

Література

  1. Кучерява А., Горовий Д. Система удосконалення мотивації персоналу. Вісник Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” (економічні науки). 2021. №3. С. 21–26. URL: https://doi.org/10.20998/2519-4461.2021.3.21
  2. Bilousova A. Yu., Borodavka V. V., Nurkevych K. V. The Theoretical Basis of the System of Staff Motivation at the Enterprises of Social and Cultural Service and Tourism. Економіка і регіон. 2021. № 2 (81). С. 64-72. DOI 10.26906/EiR.2021.2(81).2290
  3. Цимбалюк С. О., Білик О. М. Оцінювання персоналу : навч. посіб. К.: КНЕУ, 2021. 311 с.
  4. Кривцова М. С., Сорока О. В. Покоління Z як потенційний сегмент ринку праці. Економіка та суспільство. 2021. Вип. 27. URL: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-27-2.
  5. Мажара Г. А., Капустян В. О. Імітаційне моделювання поведінки компанії на прикладі туристичної агенції за умови нечітко заданих даних. Modern Economics. 2021. URL: https://modecon.mnau.edu.ua/simulation-modeling-of-the-companys/.
  6. Захарчин Г., Любомудрова Н., Соболь І. Мотивація та оцінка персоналу в сучасних складних умовах. Економіка, екологія, менеджмент. 2016. URL: https://eem.com.ua/uk/journals/tom-3-1-2016/motivatsiya-ta-otsinka-personalu-v-suchasnikh-skladnikh-umovakh.
  7. Кмитюк Т. Л. Моделювання мотивації персоналу стосовно інноваційної діяльності (на прикладі ВНЗ): дис. канд. екон. наук. КНЕУ, Київ, 2020. URL: https://ir.kneu.edu.ua/items/393410e5-cd3a-4a79-b2e0-0132a15572be.