Аналіз інвестиційних процесів України до та під час воєнного стану

Автор
Відомості

Фальченко Марина Віталіївна

здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти

Харківський національний економічний університет ім. С.Кузнеця

falchenko04@gmail.com

Анотація. У роботі розглядаються особливості інвестиційних процесів в Україні в різні періоди її розвитку, з акцентом на зміни, що відбулися в умовах воєнного стану. Аналізуються основні тенденції залучення капіталу, вплив зовнішніх викликів та внутрішніх чинників на інвестиційний клімат країни. Окрема увага приділяється перспективним напрямам інвестування, які зберігають потенціал навіть у кризових умовах. Зроблено висновки щодо необхідності створення сприятливого інвестиційного середовища для підтримки економічного зростання та відновлення України.

Інвестиційні процеси є ключовим чинником економічного розвитку, оскільки вони забезпечують зростання виробництва, створення робочих місць і модернізацію інфраструктури. До початку воєнного стану Україна демонструвала позитивні зрушення у сфері залучення капіталу, хоча й стикалася з низкою викликів. Втім, повномасштабна війна суттєво змінила інвестиційний ландшафт країни, загостривши старі проблеми та створивши нові загрози для бізнесу. Аналізуючи ці процеси до та під час воєнного стану, важливо зрозуміти, як змінилися підходи до інвестування, які сектори зазнали найбільших втрат і які можливості для відновлення економіки відкриваються в умовах кризи.

У минулому інвестиційна діяльність зосереджувалася на оновленні та розширенні основних фондів через капіталовкладення в народне господарство. В умовах ринкової економіки поняття інвестицій значно розширилося, охоплюючи різноманітні матеріальні та нематеріальні активи, які спрямовуються у підприємницьку та інші види діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціально-економічного ефекту.

В умовах нинішнього розвитку України, обсяги інвестицій значною мірою залежать від впливу різноманітних факторів, які формують їхню динаміку. Процес інвестування є непростим і пов’язаний із певними ризиками, адже він реалізується під впливом широкого кола внутрішніх та зовнішніх обставин [4].

До 2007 року спостерігалася тенденція до поступового збільшення залучених іноземних інвестицій в українську економіку. Цьому сприяла зацікавленість іноземних компаній у зміцненні своїх позицій на українському ринку, очікування отримання стабільного прибутку у майбутньому, а також можливість використання відносно недорогих ресурсів. Проте, глобальна фінансово-економічна криза 2008-2009 років суттєво змінила ситуацію, призвівши до значного спаду інвестиційної активності. У 2009 році інвестиції в основний капітал скоротилися на понад 42,5% порівняно з попереднім роком.

Згідно з офіційними статистичними даними, у 2011 році обсяг капітальних інвестицій в Україні сягнув 261 832 мільйонів гривень. Водночас, ці інвестиції в основний капітал склали всього 15,7% від валового внутрішнього продукту країни, що значно нижче показника 2007 року – 27,2%. З точки зору потенційного розвитку економіки, цього обсягу є недостатнім. Незважаючи на уповільнення економічного зростання у 2012 році, яке зумовлене, в першу чергу, несприятливою ситуацією у світовій економіці, в Україні спостерігалася досить активна інвестиційна діяльність. Зокрема, за січень-вересень 2012 року зафіксовано 18% приріст капітальних інвестицій. Проте, з часом умови для подальшого розвитку інвестицій погіршуються. За інформацією Державної служби статистики, у 2012 році іноземні інвестори вклали в українську економіку 6,123 мільярда доларів прямих інвестицій, що на 7,2% менше, ніж у 2011 році (6,590 мільярда доларів). Паралельно з цим, дослідження Європейської бізнес асоціації показало, що в першому кварталі 2012 року індекс інвестиційної привабливості України склав 2,23 балів за п’ятибальною шкалою, що є найгіршим показником за чотири роки [3].

Детальний аналіз змін у динаміці інвестиційних потоків дозволяє виявити ключові тенденції та фактори, що впливали на притік капіталу в різні періоди. Для наочного відображення цих змін представлено щоквартальний графік надходження прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в економіку України за останні 10 років, який дає змогу простежити основні етапи зростання та спаду інвестування в країну.

Графік демонструє значну волатильність надходження ПІІ, що відображає нестабільність інвестиційного клімату України. Починаючи з 2015 року, спостерігається значний відтік інвестицій, що корелює з початком військового конфлікту на сході країни. Протягом 2016-2019 років спостерігається відносна стабілізація та періодичне зростання ПІІ, що може бути результатом зусиль уряду щодо покращення інвестиційного клімату. Однак, у 2020 році відбувається різке падіння інвестицій, ймовірно, через пандемію COVID-19. У 2021 році спостерігається відновлення інвестиційних потоків, але повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році знову призвело до значного скорочення ПІІ. Незважаючи на війну, Україна продовжує залучати інвестиції, і в 2023 році спостерігається тенденція до їх зростання. (рис. 1.) [1]

Рис. 1: Щоквартальний графік надходження прямих іноземних інвестицій в економіку України за останні 10 років

Війна значно вплинула на інвестиційний клімат України, зокрема на найпопулярніші напрямки вкладення капіталу [2].

Одним із найбільш поширених інструментів для інвестування залишаються державні облігації, зокрема облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Їхню надійність забезпечує державна гарантія, що робить цей актив привабливим навіть у кризові періоди. В умовах війни особливої популярності набули військові облігації, які випускає уряд для фінансування оборонних потреб. Їхня дохідність може сягати 18,5% річних, що робить їх конкурентоспроможними порівняно з іншими фінансовими інструментами.

Воєнні дії значно скоротили попит на нерухомість через ризики її пошкодження або повного знищення. Попри це, перспективи цього сектора залишаються оптимістичними, оскільки після завершення бойових дій очікується масштабна відбудова країни, що може спричинити новий будівельний бум.

Ще одним стабільним напрямком вкладення капіталу є інвестування в землю. На відміну від інших активів, земля є ресурсом, який практично неможливо знищити. Особливий інтерес до купівлі землі спостерігається у відносно безпечних регіонах, де не ведуться активні бойові дії. Попит на цей актив залишається високим, оскільки земля є не лише засобом збереження капіталу, а й ресурсом для подальшого аграрного розвитку країни. Незважаючи на виклики, спричинені військовою агресією, Україна зберігає інвестиційний потенціал у ключових секторах, що здатні забезпечити її відновлення та сталий розвиток. Агропромисловий комплекс, як один із рушіїв економіки, залишається привабливим для інвестицій у технології, логістику та виробництво з доданою вартістю. Водночас ІТ-сфера демонструє стійкість і приваблює капітал у стартапи, аутсорсинг і цифрові рішення, зміцнюючи позиції України як технологічного хабу.

Таким чином, аналізуючи сучасний стан інвестиційного середовища в Україні, можна зробити висновок, що, незважаючи на значні виклики, деякі напрями інвестування залишаються перспективними. Однак подальше залучення капіталу потребує створення сприятливіших умов, зокрема розробки механізмів страхування інвестицій, удосконалення законодавчої бази та відновлення стабільності економіки.

Література

  1. Державна служба статистики України. Капітальні інвестиції за видами економічної діяльності. URL: https://www.ukrstat.gov.ua.
  2. Забарна Л.М. Інвестиційний клімат України в умовах глобалізаційних викликів. Економіка і держава. 2022. №7. С. 18–22.
  3. Європейська Бізнес Асоціація. Індекс інвестиційної привабливості України. 2012. URL: https://eba.com.ua.
  4. Юридичний вісник України. Інвестиційна діяльність в умовах воєнного стану: правові аспекти. 2023.