Організація системи фінансово-економічної безпеки підприємства
Анотація. Розглянуто основні вимоги до ефективної системи фінансово-економічної безпеки. Сформульовано послідовність пристосування концептуальної моделі до конкретних обставин та підприємств. Наведено найбільш поширені оптимальні підходи до побудови системи фінансово-економічної безпеки підприємства. Здатність виявляти, протистояти чи запобігати загрозам та ліквідовувати (зменшувати) свої вразливості показує ефективність системи захисту підприємства, дозволяє зменшити ризики настання небезпеки та прояви негативних наслідків.
В сучасному динамічному світі надзвичайно високої конкуренції та економічної нестабільності проблема забезпечення стабільної роботи та розвитку стає все більш актуальною для всіх суб’єктів господарської діяльності. Нестабільність фінансової системи, недосконалість нормативно-правового регулювання, мінливість соціальних та політичних тенденцій, різкі зміни на споживчих та ресурсних ринках, а з початком повномасштабної військової агресії РФ – настання тотальної невизначеності у всіх сферах суспільного життя призвели до погіршення фінансового стану та ліквідації багатьох суб’єктів господарювання. Часто саме наявність дієвої системи виявлення, оцінки та нейтралізації ризиків та загроз для забезпечення стабільності роботи дало змогу окремим підприємствам продовжувати функціонувати і успішно розвиватися навіть в кризових умовах [1].
Головними об’єктами є активи підприємства, його основні та оборотні фонди, власний та запозичений капітали, фінансові ресурси, інвестиції та інновації, персонал, бренди, клієнти та партнери, зобов’язання, ділова репутація та ін. [2]. Одночасно підприємство виступає цілісним майновим комплексом, самостійною господарською системою. А з іншої точки зору – ще й самостійним суб’єктом підприємництва – юридичною особою.
В умовах високої конкуренції посилюється значення підтримання високої рентабельності, а також поточного контролю діяльності підприємства. Підприємства часто потерпають як від неефективності використання наявних ресурсів – людських, фінансових, матеріальних, так і від нестачі необхідної для прийняття правильних рішень інформації, а також від зловживань на кшталт спотворення звітності та економічних злочинів. Захист наявних активів, контактів та інтересів, забезпечення збереження інтелектуальної власності та комерційної таємниці, підтримка іміджу компанії та її ділової репутації – все це необхідне для нормальної діяльності підприємства. Головною метою системи фінансово-економічної безпеки є досягнення високого рівня ефективності та конкурентоспроможності підприємства через забезпечення його стійкості до зовнішніх та внутрішніх загроз та ризиків як в поточному, так і в довгостроковому періодах.
Ризик є невід’ємною частиною підприємницької діяльності і вся господарська діяльність підприємства здійснюється під впливом різноманітних умов та чинників зовнішнього та внутрішнього середовища, які неодмінно несуть в собі потенційну небезпеку певних несприятливих можливостей. Загрози існують та існуватимуть завжди, але сам факт їх існування ще не означає негативні наслідки для організації. Здатність виявляти, протистояти чи запобігати загрозам та ліквідовувати (зменшувати) свої вразливості показує ефективність системи захисту підприємства, дозволяє зменшити ризики настання небезпеки та прояви негативних наслідків.
Саме зменшити, а не повністю ліквідувати ризики, оскільки на практиці це зазвичай або неможливо, або ціна відповідних заходів настільки висока, що може зробити всю господарську діяльність підприємства збитковою. Більше того – необхідно не лише виявляти існуючі, а й прогнозувати можливі майбутні загрози. Дійсно ефективна система має долучатися до стратегічного планування розвитку підприємства і адаптуватися до його майбутніх потреб.
Побудова ефективної системи фінансово-економічної безпеки є комплексною, системною задачею як в теорії, так і на практиці. І ефективність роботи системи фінансово-економічної безпеки буде залежати від того, наскільки вдало вдасться пристосувати існуючу концептуально модель до фактичних обставин. Необхідно проаналізувати господарську діяльність підприємства, його ринок, ресурси та фінансові показники і сформувати попередню концепцію системи, що відповідатиме специфіці підприємства і його потребам. Далі визначаються внутрішні та зовнішні загрози, притаманні даній сфері діяльності, проводиться аналіз небезпек та кризових явищ, що виникали раніше, їх причини та заходи з подолання. Так систематизується наявний досвід, існуючі та можливі проблеми та вразливості, а також прогнозуються потенційні небезпеки. Ще до того, як розроблені концепцію та стратегію реалізують на практиці, необхідно оцінити вартість впровадження цих змін та їх економічну доцільність. Вартість реалізації заходів з фінансово-економічної безпеки не має перевищувати вигоди від їх впровадження. Для забезпечення ефективного функціонування системи фінансово-економічної безпеки підприємства необхідно постійно проводити моніторинг та оцінку її роботи в цілому та її окремих елементів, відповідності заходів наявним загрозам, здатності запобігати негативним наслідкам та їх долати.
Інколи найбільш ефективним рішенням є розподіл і покладення відповідних обов’язків та повноважень на існуючих керівників і спеціалістів, в деяких випадках – залучення фахівця з ФЕБ на консультативній чи постійній основі, а часом ситуація та розмір підприємства вимагають створення ряду відокремлених структурних підрозділів та служб (підрозділів внутрішнього аудиту та моніторингу, відділів аналітики, прогнозування). Цілком можливою є ситуація, коли оптимальним рішенням є відмова від впровадження системи фінансово-економічної безпеки на певному етапі розвитку підприємства чи в існуючих обставинах. Ефективну та стабільну роботу підприємства (зазвичай невеликого) можна забезпечити без відповідних спеціалістів, спеціальних знань і проведення заходів ФЕБ, шляхом підтримки належного професійного рівня роботи керівників та співробітників.
Література
- Бердар М. Забезпечення фінансової безпеки суб’єктів підприємництва. Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Економіка. 2016. №125. С. 73.
- Зачосова Н. В., Шостак А. В. Концептуальні засади формування комплексної системи забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємств та фінансових установ України. Економічна наука. Економіка і держава. №7, 2016. С.80.
- Іващенко Г. А. Обліково-аналітичне забезпечення економічної безпеки. Науковий журнал «Молодий вчений» № 2 (54) лютий, 2018. С. 719 – 722
- Отенко І. П., Москаленко Н. О. Організація та управління системою фінансово-економічної безпеки: навчальний посібник. Харків: ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2016. 224 с.