Диференціація механізмів просторового розвитку за полівекторною сценарно-прогнозною моделлю
Анотація. Обґрунтовано та реалізовано диференціацію механізмів реконструкції та просторового розвитку семи макрорегіональних зон України за полівекторною сценарно-прогнозною моделлю, що забезпечує адаптивне та стратегічно узгоджене управління відновленням господарської системи країни. Запропонований підхід формує науково обґрунтовану основу стратегічного управління, інтегруючи: макрорегіональну диференціацію механізмів (відповідно до рівня руйнувань і потенціалу територій); гібридне поєднання стратегій (інноваційних, економічних, соціально-екологічних, інфраструктурних, когнітивно-інформаційних); адаптивну систему просторового управління (синхронізація механізмів із динамікою відбудови). Розроблена модель оптимізує стратегічне планування, підвищує ефективність управління та забезпечує прогнозованість просторових трансформацій, сприяючи стійкому розвитку України в умовах посткризової реконструкції.
Результати авторських напрацювань [1] у площині розробки поетапної методології побудови та формалізації повоєнного формату полівекторної сценарно-прогнозної моделі реконструктивно-просторового розвитку України (ПСПМ) за гібридним сценарієм до 2030 року, в межах якої запропоновано цілісну структурну систему формування механізму стратегічного управління просторовими трансформаціями, дозволили визначити вісім ключових етапів реконструкції (діагностичний, прогнозно-аналітичний, концептуально-проєктний, інституційний, технологічно-інноваційний, фінансовий, організаційно-координаційний та моніторингово-коригувальний). Розроблена методологія заклала фундамент для нового науково обґрунтованого стратегічного управління просторовими трансформаціями, що сприятиме підвищенню стійкості господарської системи України (ГСУ), ефективності та прогнозованості у процесі посткризового відновлення країни. За цими розробками виконано диференціацію механізмів реконструктивного просторового розвитку ГСУ для семи ідентифікованих макрорегіональних зон (МРЗ [2]) за використання ПСПМ, якою враховано масштаби руйнувань, стратегічний потенціал (СП) територій, соціо-еколого-економічні детермінанти та інституційні чинники. Диференціація механізмів включала: сценарний підхід – задля визначення оптимальних форматів розвитку МРЗ через гібридні, економічні, екологічні, інфраструктурні, індустріальні та когнітивно-інформаційні сценарії організації реконструктивного просторового розвитку і функціонування ГСУ [3]; функціональну адаптацію – для ідентифікації вимірів відповідності та типів механізмів реконструктивного розвитку до особливостей кожної МРЗ (мобілізаційна, транзисторна, декомпресійна, компресійна, модернізаційна, тощо); структурну інтеграцію – задля узгодження сценарних форматів із просторовими трансформаціями та управлінськими рішеннями. Отримана багатовимірна система диференціації механізмів за ПСПМ (табл. 1) дозволяє уточнювати та гнучко адаптувати гібридні стратегії відновлення, оптимізувати просторове планування та підвищити ефективність стратегічного управління повоєнною відбудовою і реконструкцією кожної МРЗ України.
| Макрорегіональна зона Складові гібридного сценарію Типовий склад механізмів Рекомендації для суб’єктів управління | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| І. Зона Активізації (Мобілізації) реконструктивного просторового розвитку Сценарії: Інноваційно-інтеграційний | Децентралізовано-стабілізаційний | Еко-резилієнтний | Економіко-резилієнтний | Когнітивно-інформаційний. Інноваційні | Децентралізаційні | Екологічні | Економічні | Когнітивні. Розвиток інноваційних кластерів | підтримка екологічних ініціатив | стимулювання економічної резилієнтності. | ||||
| ІІ. Транзисторна Зона для координації просторового розвитку - Сценарії: Логістично-координаційний | Економіко-інтеграційний | Екологічно-сталий | Соціально-інфраструктурний | Когнітивно-інформаційний. Логістичні | Координаційні | Інтеграційні | Соціальні | Когнітивні. Оптимізація логістичних мереж | посилення координації між регіонами | впровадження когнітивно-інформаційних технологій управління | ||||
| ІІІ. Східна Регіональна Лінія (Зона декомпресії) - Сценарії: Інфраструктурно-відновлювальний | Економіко-резилієнтний | Соціально-стабілізаційний | Когнітивно-інформаційний | Екологічно-сталий. Інфраструктурні | Економічні | Соціальні | Когнітивні | Екологічні. Реконструкція критичної інфрастуктури | розвиток програм соціальної стабілізації | екологічне відновлення. | ||||
| ІV. Південна Регіональна Лінія (Зона Декомпресії) - Сценарії: Морсько-логістичний | Аграрно-економічний | Інфраструк-турно-енергетичний | Соціально-стабілізаційний | Когнітивно-інформаційний. Морсько-логістичні | Аграрні | Енергетичні | Соціальні | Когнітивні. Модернізація морської логістики | диверсифікація агро-економічного сектору | зміцнення енергетичної безпеки. | ||||
| V. Західна Зона Збудження (Компресії) -; Сценарії: Трансформаційно-інноваційний | Логістично-експортний | Агроекономічний | Туристично-рекреаційний | Екологічно-сталий. Інноваційні | Логістичні | Агроекономічні | Туристично-рекреаційні | Екологічні. Підтримка трансформаційно-інновацій-них проєктів | стимулювання розвитку тур.сектору | експортна інтеграція. | ||||
| VI. Центральна Зона модернізації Сценарії: Промислово-індустріальний | Агроекономічний | Транспортно-логістичний | Соціально-економічний | Екологічно-сталий | Когнітивно-інформаційний. Індустріальні | Агроекономічні | Логістичні | Соціально-економічні | Екологічні | Когнітивні. Прискорення промислової модернізації | форсований розвиток транспортної інфорастуктури | забезпечення екологічної сталості. | ||
| VII. Південно-Східний індустріальний пояс України Сценарії: Інноваційно-інтеграційний | Децентралізовано-стабілізаційний | Індустріально-економічний | Екологічно-сталий | Когнітивно-інформаційний | Еко-резилієнтний | Економіко-резилієнтний. Інноваційні | Децентралізаційні | Індустріальні | Екологічні | Когнітивні | Резилієнтні | Безпекові. Розбудова інноваційно-промислових хабів | стимулювання економічної та екологічної резилієнтності | децентралізація управління. |
Засвідчимо, що репрезентований результат диференціації має надважливе значення задля регенерації та відновлення ГСУ, оскільки, приведені розробки пропонують: а) оптимізацію управлінських рішень, що уможливить забезпечення балансу між централізованими та децентралізованими підходами до просторового розвитку; б) прогнозованість відновлювальних процесів – для формування сценарних моделей із високим рівнем адаптивності до соціально-економічних трансформацій; в) визначеність вимірів ефективності залучення ресурсів у процеси просторової реконструкції – задля інтеграції інвестиційних, фінансових та технологічних інструментів у регіональні стратегії розвитку; г) напрями локалізації зусиль задля посилення стійкості територій, стимулюючи структуроване відновлення через багаторівневі механізми економічної та соціальної регенерації. Результати диференціації механізмів для семи макрорегіональних зон держави за ПСПМ створюють інноваційну платформу стратегічного управління повоєнними реконструктивно-просторовими трансформаціями, що уможливить довгострокову конкурентоспроможність, стабільність та інтеграцію України у глобальні економічні процеси. Авторські напрацювання забезпечують розбудову адаптивної та стратегічно узгодженої повоєнної системи управління регенерацією і відновленням господарської системи країни. Запропонований підхід формує науково обґрунтовану основу задля стратегічного управління посткризовими реконструктивно-просторовими трансформаціями за модельними вирішеннями, які, враховуючи рівень руйнувань і потенціал територій: а) об’єктивують імовірні сценарії розвитку, що структуровані за макрорегіональною диференціацією; б) означують гібридність механізмів при інтеграції інноваційних, економічних, соціально-екологічних, інфраструктурних та когнітивно-інформаційних стратегій; в) розбудовують адаптивну систему просторового управління при формуванні необхідного складу механізмів та узгодженні їхніх важелів і регуляторів із динамічними викликами повоєнної відбудови господарської системи України.
Література
- Микитенко, В.В., Чупріна, М.О. Полівекторна сценарно-прогнозна модель реконструктивно-просторового розвитку України у повоєнному періоді. Науковий вісник Міжнародної асоціації науковців. Серія: економі-ка, управління, безпека, технології, 2025. № 4(1) DOI: https://doi.org/10.56197/2786-5827/2025-4-1-1.
- Микитенко В.В. Механізми повоєнного відновлення макрорегіональних зон України: архітектура гібридного сценарію. Глобальні трансформації розвитку суспільства: колективна монографія. Харків: СГ НТМ «Новий курс», 2024. С. 68 – 87. DOI: 10.61718/mon. https://www.newroute.org.ua/wp-content/uploads/2024/11/globtran.pdf.
- Mykytenko V.V. Hybrid scenario of the organization of reconstructive spatial development of the economic system of Ukraine. Innovations and New Directions in Scientific Research: Proceedings of the International Scientific Conference (2024, October 14). Manchester, UK: Bookmundo, International Education Development Center, Research Europe, 2024. P. 23–26.