Попередження та врегулювання корпоративних конфліктів як інструмент забезпечення економічної безпеки підприємства
Анотація. На основі аналізу літературних джерел, було визначено, що корпоративні конфлікти – це внутрішні суперечки суб’єктів корпоративних відносин з приводу використання ресурсів, розподілу прибутку, майнових прав, а також суперечки, що опосередковують відносини суб’єкта господарювання із зовнішнім середовищем. З’ясовано, що корпоративні конфлікти пов’язані з таким поняттям, як “корпоративні інтереси”. Корпоративні конфлікти викликають ризики, небезпеки, що в свою чергу, вимагає обґрунтування методів та інструментів забезпечення економічної безпеки шляхом попередження та врегулювання корпоративних конфліктів.
Корпоративні конфлікти протікають між їх суб’єктами з приводу певних об’єктів конфліктів. Суб’єкти корпоративних конфліктів – це учасники корпоративних конфліктів, які мають фінансовий інтерес, який пов’язаний з діяльністю підприємства [1].
Об’єктами корпоративних конфліктів є виплата дивідендів, розподіл прибутку, право власності на корпоративні ресурси, виплата заробітної плати працівникам, підвищення підзвітності менеджерів та інше.
Корпоративний конфлікт, на нашу думку, – це конфлікт інтересів між суб’єктами корпоративних відносин, що мають прямий вплив на бізнес, та зацікавленими особами, які мають опосередкований вплив на бізнес. Роль цих учасників буде різною в корпоративних конфліктах.
| Група учасників корпоративних конфліктів | Склад учасників корпоративних конфліктів | Вид економічної безпеки, рівень якої може бути знижений внаслідок впливу корпоративних конфліктів |
|---|---|---|
| Учасники корпоративного конфлікту, які мають прямий вплив на бізнес | Власники або акціонери | Фінансова, майнова, корпоративна |
| Топ-менеджмент | Фінансова, технологічна, інформаційна, корпоративна | |
| Менеджери середньої і нижчої ланки управління | Технологічна, кадрова, інформаційна | |
| Персонал | Кадрова, соціальна, інформаційна | |
| Зацікавлені особи, які мають опосередкований вплив на бізнес | Органи державної влади | Фінансова |
| Клієнти | Фінансова | |
| Постачальники | Фінансова, технологічна | |
| Ділові партнери | Фінансова, інформаційна |
Корпоративний конфлікт, в якій би формі він не виступав, завжди проходить певні стадії розвитку, що відрізняються між собою якісними характеристиками і можливостями для локалізації, вирішення (табл. 2).
| Стадії | Назва | Коротка характеристика |
|---|---|---|
| Перша стадія | Передуюча | Пов’язана з виникненням передумов, за яких може виникнути зіткнення інтересів |
| Друга стадія | Зародження конфлікту | Характерний такий розвиток передумов, за якого можливе зіткнення різних груп чи окремих людей |
| Третя стадія | Назрівання конфлікту | Якщо на попередній стадії зіткнення лише накреслюється, то на цій стадії воно стає неминучим. У конфліктуючих сторін починає формуватись конфліктогенна установка на дії в тому чи іншому напрямку чи відмова від них |
| Четверта стадія | Усвідомлення конфлікту | Якщо на попередній стадії суб’єкти конфліктних стосунків знаходились на рівні інтуїтивних очікувань, передчуття конфліктної ситуації, то на стадії усвідомлення вони починають аналізувати причини конфлікту, виробляти можливу лінію поведінки |
| П’ята стадія | “Сутичка” або “вибух” | Безсумнівний сам факт зіткнення інтересів в тій чи іншій формі: вербальній, дієвій, відкритій, прихованій. Але частіш за все конфлікт проявляється у різних формах одночасно |
| Шоста стадія | Пригасання конфлікту | Для неї характерні спад емоційно-психологічного і психофізіологічного напруження, оцінка наслідків конфлікту і вибір подальшої лінії поведінки. |
| Сьома стадія | вирішення конфлікту | На цій стадії проходить практична ліквідація суперечностей. Однак далеко не кожний конфлікт може знайти своє вирішення. Все залежить від ступеня зняття суперечностей і створення умов, що виключають їх нове зародження. |
Тож, причинами виникнення корпоративних конфліктів є [2]:
- розбіжності в інтересах власників або акціонерів з приводу розподілу прибутку, процедури виплат дивідендів, додаткової емісії акцій та відкритості інформації. Слід наголосити, що інтереси мажоритарних акціонерів спрямовані на мінімізацію виплати дивідендів міноритарним акціонерам, здійснення додаткової емісії акцій, оскільки їх діяльність орієнтована на довгостроковий період. З іншого боку, міноритарні акціонери є противниками інтересів мажоритарних акціонерів, тому що основні інтереси полягають в отриманні максимального розміру виплати дивідендів та відкритого доступу до інформації підприємства;
- підвищення підзвітності менеджерів, контролю за діяльністю підпри-ємства та оплати праці. Щодо інтересів топ-менеджерів, то вони полягають у підвищенні підзвітності працівників нижчої ланки та мінімізації асиметрії ін-формації, що надходить від працівників нижчої ланки управління;
- низька поінформованість та розбіжності інтересів між підприємством і суб’єктами, які мають опосередкований вплив на бізнес. Органи державної влади, клієнти, постачальники зацікавлені в розширенні обсягів діяльності, зміцненні фінансового стану суб’єктів господарювання.
Основними причинами виникнення корпоративних конфліктів можна назвати інформаційну закритість компаній. Отже, серед способів вирішення корпоративних конфліктів виділяють: 1) антагоністські (судові, адміністративні, правозахисні процедури); 2) примирення, переговори, посередництво, арбітраж. Бажаним є застосування компромісних способів врегулювання корпоративних конфліктів.
Література
- Лаговська О. А., Шайдецька І. І. Корпоративні конфлікти та інформаційна асиметрія: причини і шляхи подолання. Економічний аналіз: зб. наук. праць / Тернопільський національний економічний університет; редкол.: О. В. Ярощук (голов. ред.) та ін. Тернопіль: Видавничо-поліграфічний центр Тернопільського національного економічного університету “Економічна думка”, 2016. Том 26. № 1. С. 170 – 178.
- Мішин О. Ю., Мішина С. В. Моделювання системи експрес-моніторингу кадрової безпеки підприємства. Сучасні проблеми моделюван¬ня соціально-економічних систем. Матеріали ІХ Міжнародної науково-прак-тичної Інтернет-конференції 7-8 квітня 2017 р. Бердянськ : ФЛП Ткачук А. В. 2017. С. 53 – 55.
- Потапюк І. П. Теоретико-методологічні засади формування механізму забезпечення економічної безпеки підприємства. Економічний форум. 2020. № 4. С. 125 – 130.