Дослідження впливу політичних рішень на економіку байєсівською структурною часовою моделлю
Анотація. У роботі досліджується вплив політичних рішень на економічні показники з використанням байєсівської структурної часової моделі (BSTS). На прикладі санкцій США проти Венесуели вона кількісно оцінює їхній вплив на експорт нафти та підкреслює важливість врахування політичних чинників в економічному моделюванні та аналізі політики.
У сучасному світі політичні рішення: санкції, торговельні обмеження, геополітична напруга – дедалі більше впливають на економічні процеси. Для країн, залежних від окремих галузей, це може мати тривалі та глибокі наслідки. Яскравим прикладом є Венесуела, чия економіка критично залежить від нафтового експорту і є чутливою до зовнішньополітичного тиску. Для оцінки впливу таких факторів доцільно застосовувати сучасні економетричні інструменти, зокрема байєсівську структурну часову модель (BSTS) [1].
Санкції США проти Венесуели були реакцією на авторитаризацію режиму Ніколаса Мадуро. Економічна дестабілізація розпочалася ще у 2014 році, який обрано стартовим для аналізу. У зв’язку з політичною невизначеністю на 2024-2025 роки було змодельовано за допомогою Python три сценарії: повна відсутність санкцій (контрфактичний), збереження чинного режиму обмежень та часткове послаблення санкцій із 2024 року. Модель враховує ключові екзогенні чинники, зокрема світову ціну на нафту, глобальне споживання та індекс політичної стабільності.
Оцінювання параметрів здійснювалося на основі реальних даних за допомогою методу максимальної апостеріорної правдоподібності та алгоритму MCMC, що дозволяє побудувати повні апостеріорні розподіли. Прогнозні значення для 2024-2025 років моделювалися з використанням лінійної регресії та ковзного середнього. Стохастичний шум базувався на середній амплітуді залишків за 2014-2023 роки. Результати подано з 95% довірчими інтервалами, що враховують ризики зовнішніх шоків.
Починаючи з 2014 року, Венесуела пережила стрімке скорочення обсягів нафтового експорту, що суттєво позначилося на всіх сферах її економіки. Якщо у 2014 році країна експортувала близько 1,89 мільйона барелів нафти (bpd) щодня, то до 2023 року обсяги впали до приблизно 550 тисяч bpd [2], тобто більш ніж на 70%. Санкції, запроваджені проти державної нафтової компанії PDVSA, включали заборону на фінансові операції, заморожування активів, обмеження доступу до міжнародної інфраструктури, а також блокування каналів постачання обладнання. Країна втратила не лише головного споживача, але й технічну та інституційну спроможність підтримувати обсяги видобутку та експорту.
У контрфактичному сценарії припускається, що за відсутності санкцій, Венесуела змогла б зберегти або навіть поступово нарощувати обсяги експорту. За результатами, країна підтримувала б щоденні поставки на рівні 1,9-2,1 мільйона барелів. Таке припущення базується на структурних характеристиках нафтової галузі країни, позитивних тенденціях у попередні роки (2009–2013), стабільних цінах на нафту та активній переорієнтації експорту на азійські ринки.
Середня різниця між прогнозованими та фактичними обсягами експорту протягом 2014–2023 років становить близько 1,1 мільйона барелів щоденно. При середній ціні нафти у цей період на рівні 66 доларів за барель, добові втрати країни можна оцінити у 72,6 мільйона доларів. Річні втрати відповідно наближаються до 26,5 мільярда доларів. У довгостроковій перспективі – за 10 років – загальна недоотримана експортна виручка сягнула приблизно 265 мільярдів доларів США. Це еквівалентно майже 2,4-кратному обсягу ВВП Венесуели за 2023 рік, який оцінюється приблизно в 113 мільярдів доларів [3].
Втрати такого масштабу не могли залишитися непомітними для економіки країни. Дефіцит експортної виручки спричинив ланцюгову реакцію: падіння національного виробництва, зменшення бюджетних надходжень, інфляційне фінансування дефіциту, гіперінфляція, і, як наслідок, соціально-економічна деградація [4]. За період з 2014 по 2023 рік ВВП Венесуели впав на 56%, що зробило цю кризу однією з найглибших у сучасній історії Латинської Америки.
Другий сценарій базується на фактичних даних до 2023 року, коли після критичного падіння експорту нафти до 0,48 млн барелів на добу у 2020 році спостерігалося часткове відновлення до 0,71 млн bpd у 2023-му. Це зростання було зумовлене адаптацією виробників до санкційного середовища, зокрема сірим імпортом обладнання та окремими ліцензіями США.
Втім, BSTS-модель прогнозує, що за умов збереження санкцій у 2024–2025 роках, експорт скоротиться до 0,68 млн bpd у 2024-му та 0,61 млн у 2025-му, тобто на 14% за два роки. Це відбуватиметься попри сприятливу зовнішню кон’юнктуру – зростання світової ціни на нафту. Відсутність доступу до капіталів, технологій та ринків обмежує можливості для нарощення видобутку, і країна фактично не зможе скористатися вигідною ринковою ситуацією. Третій сценарій моделює часткове послаблення санкцій проти Венесуели з 2024 року – на основі реальних подій, коли адміністрація Джо Байдена надала обмежені ліцензії на експорт венесуельської нафти у відповідь на політичний діалог із опозицією. У BSTS-моделі це враховано як умовний структурний злам, що активізує зовнішньоекономічну діяльність.
У результаті прогноз показує зростання експорту: до 0,77 млн bpd у 2024 році та 0,79 млн у 2025-му. Це на 13% і 30% більше відповідно, ніж у сценарії з повним збереженням санкцій. При стабільних світових цінах на нафту приріст пояснюється не ринковими, а політичними чинниками – доступом до фінансування, обладнання та ринків збуту. Експортна виручка у 2025 році в цьому сценарії оцінюється на рівні $23,2 млрд, що на $5,3 млрд (30%) більше, ніж у жорсткому сценарії. Це становить близько 5% номінального ВВП Венесуели, що у 2023 році дорівнював $102,3 млрд. Окрім збільшення доходів, послаблення санкцій стимулює виробничу активність, модернізацію інфраструктури та покращення ліквідності компаній. Хоча обсяги експорту залишаються нижчими за докризові рівні, навіть часткове послаблення обмежень створює умови для поступового економічного відновлення.
Моделювання трьох сценаріїв нафтового експорту Венесуели за 2014–2025 роки підтверджує, що політичні рішення, зокрема санкції, мають визначальний вплив на економіку країн-експортерів. Навіть часткове послаблення обмежень здатне суттєво змінити динаміку експорту й збільшити надходження до бюджету. BSTS-модель, що показала високу точність прогнозування (RMSE: 0,04-0,06; MAPE: 2,35-5,77%), дозволила кількісно оцінити ці ефекти. Результати дослідження підкреслюють чутливість енергетичного сектору до зовнішньої політики та важливість обґрунтованих рішень у сфері міжнародних відносин.
Література
- Scott S. L., Varian H. R. Predicting the present with Bayesian structural time series. International Journal of Mathematical Modelling and Numerical Optimisation. 2014. Vol. 5, № 1–2. P. 4–23.
- Trading Economics. Venezuela Crude Oil Exports. URL: https://tradingeconomics.com/venezuela/exports-of-crude-oil.
- United States Energy Information Administration (EIA). Venezuela Country Analysis. URL: https://www.eia.gov/international/analysis/country/VEN
- International Monetary Fund. World Economic Outlook Database 2023. URL: https://www.imf.org/en/Publications/WEO/weo-database/2023.