Моделювання динаміки показника тривалості життя в Україні
Анотація. У дослідженні проведено аналіз та моделювання динаміки показника тривалості життя в Україні. Розглянуто основні детермінанти, що впливають на тривалість життя населення: соціально-економічні фактори, якість системи охорони здоров’я, екологічна ситуація та спосіб життя. На основі часових рядів за період 1991-2023 рр. побудовано математичні моделі для прогнозування тривалості життя. Запропоновано рекомендації щодо пріоритетних напрямів державної політики для покращення демографічних показників.
Тривалість життя населення є інтегральним показником, що відображає рівень соціально-економічного розвитку країни, ефективність системи охорони здоров’я та якість життя громадян. Для України питання підвищення тривалості життя залишається надзвичайно актуальним, оскільки за цим показником держава суттєво відстає від розвинених країн Європи [1].
За даними Державної служби статистики України, очікувана тривалість життя при народженні в країні демонструвала неоднорідну динаміку протягом періоду незалежності [2]. Мета дослідження полягає у моделюванні динаміки показника тривалості життя в Україні та виявленні ключових факторів впливу. У дослідженні використано методи статистичного аналізу та моделювання часових рядів на основі даних Державної служби статистики України та Human Mortality Database [3]. Для виявлення взаємозв’язків між тривалістю життя та соціально-економічними показниками застосовано багатофакторний регресійний аналіз та моделі авторегресії з ковзним середнім (ARIMA). Аналіз часового ряду очікуваної тривалості життя за 1991-2023 рр. виявив наступні етапи:
- 1991-1995: зниження з 70,5 до 66,9 років;
- 1996-2000: стабілізація в межах 67-68 років;
- 2001-2013: зростання до 71,4 років;
- 2014-2016: падіння до 70,8 років через військовий конфлікт;
- 2017-2019: відновлення до 72,0 років;
- 2020-2021: зниження до 70,1 років через пандемію COVID-19;
- 2022-2023: зниження до 69,0-69,5 років внаслідок війни.
Характерною рисою є суттєва гендерна диспропорція — різниця між тривалістю життя жінок і чоловіків становить 9-10 років [4]. Ключові фактори впливу: + соціально-економічні: ВВП на душу населення (r = 0,78), рівень безробіття; + система охорони здоров’я: витрати на охорону здоров’я, доступність медичних послуг; + екологічні: рівень забруднення (у промислових регіонах тривалість життя на 1,8-2,5 роки нижча); + поведінкові: споживання алкоголю та тютюну. Побудована модель ARIMA(2,1,1) за рівнянням (1-φ₁B-φ₂B²)(1-B)Yt = (1+θ₁B)εt Модель:
LE = 62,4 + 0,0003×GDP + 0,42×HE - 0,18×UR - 0,15×AP + 0,22×ALC + ε де LE — очікувана тривалість життя, GDP — ВВП на душу населення, HE — витрати на охорону здоров’я, UR — рівень безробіття, AP — забруднення повітря, ALC — споживання алкоголю.
Модель пояснює 83% варіації тривалості життя (R² = 0,83) [5]. Прогнозні сценарії до 2030 року: + песимістичний: 68,0-68,5 років; + базовий: 71,5-72,0 років; + оптимістичний: 74,0-75,0 років.
Аналіз виявив регіональну нерівність у показниках тривалості життя: найвищі значення у західних областях (Тернопільська, Івано-Франківська), найнижчі — у південно-східних (Дніпропетровська, Запорізька). Різниця становить 3,5-4,5 роки. Основні детермінанти: рівень урбанізації, забезпеченість медичними кадрами, екологічна ситуація та поширеність шкідливих звичок.
Моделювання виявило комплексний вплив різних факторів на тривалість життя в Україні. Основні рекомендації для органів державного управління:
- збільшити фінансування системи охорони здоров’я до 7-8% ВВП;
- розробити стратегію подолання гендерної диспропорції. Основні рекомендації для системи охорони здоров’я:
- посилити профілактичну спрямованість медичної допомоги;
- розширити програми скринінгу неінфекційних захворювань. Основні рекомендації для громадського сектору:
- популяризувати здоровий спосіб життя;
- впроваджувати програми скорочення споживання алкоголю та тютюну.
Реалізація цих рекомендацій сприятиме зростанню тривалості життя та наближенню України до європейських демографічних стандартів.
Література
- World Health Organization. World Health Statistics 2023: Monitoring health for the SDGs. WHO Press. 2023.
- Державна служба статистики України. Населення України за 2022 рік: Демографічний щорічник. Київ: Держстат. 2023.
- Human Mortality Database. Ukraine: Life tables, 1991-2022. University of California, Berkeley & Max Planck Institute for Demographic Research. 2023.
- Лібанова Е. М. Демографічні процеси в Україні: трансформація та перспективи. Демографія та соціальна економіка. 2019. № 1(35). С. 11–24.
- Шушпанов Д. Г., Саріогло В. Г. Прогнозування демографічних показників з використанням сучасних економетричних моделей. Статистика України. 2023. 1(100). С. 48–57.