Моделювання впливу економічних чинників на демографічну ситуацію в Україні
Анотація. У роботі проведено аналіз демографічних тенденцій в Україні за 2011–2021 рр. та розроблено багатофакторну регресійну модель для оцінки впливу економічних чинників (ВВП на душу населення, рівень інфляції, середня заробітна плата) на чисельність населення. Встановлено, що чисельність населення прямо залежить від ВВП і заробітної плати та обернено - від інфляції. Модель пояснює 97% варіації демографічних показників, що підтверджує її високу адекватність. Проаналізовано статистичні характеристики моделі та її практичне значення для демографічної політики.
Аналіз демографічної ситуації в Україні за 2011–2021 рр. показав стійке скорочення чисельності населення з 45,778 млн осіб у 2011 р. до 41,588 млн у 2021 р. (рис. 1). Народжуваність знизилась з 11 до 7,3 на 1000 осіб, смертність зросла з 14,5 до 18,5 на 1000 осіб [1, 2].
Середня тривалість життя почала знижуватись з 2019 р. через пандемію. Міграційні процеси посилились через війну: якщо у 2013 р. кількість шукачів притулку в ЄС становила 1 тис., то у 2015 р. — 22 тис. осіб (рис. 2.1). Ці зміни зумовлені економічною нестабільністю, низьким рівнем життя та соціальними катаклізмами.
Для моделювання використано кореляційно-регресійний аналіз за методом найменших квадратів у програмному забезпеченні «EViews 12». На основі даних про чисельність населення (People), ВВП на душу населення (GDPPERCAP), інфляцію (inflation) та середню заробітну плату (average salary) побудовано рівняння (рис. 2): ln People = 11,384 + 0,018×ln GDPPERCAP - 0,062×ln inflation + 0,064×ln average salary + ε
Результати свідчать: зростання ВВП на душу населення на 1% підвищує чисельність населення на 0,018%, середньої зарплати на 1% — на 0,064%, тоді як інфляція на 1% знижує її на 0,062%. Коефіцієнт детермінації (R² = 0,97) та зважений R² (0,96) підтверджують високу пояснювальну здатність моделі.
Адекватність моделі перевірено статистичними тестами. Тест Дарбіна-Уотсона (2,83) вказує на відсутність автокореляції першого порядку (критичні значення: dl = 0,39; du = 1,142). Тест Бреуша-Годфрі (p > 0,05) виключає автокореляцію вищих порядків (рис. 3.2). Тест Уайта (p > 0,05) підтверджує гомоскедастичність залишків (рис. 3.3), а тест Жарка-Бера (p > 0,05) — їх нормальний розподіл (рис. 3). Кореляційна матриця (рис. 3.4) показала відсутність мультиколінеарності між незалежними змінними (коефіцієнти кореляції < 0,7).
Отримані результати підтверджують гіпотези про прямий зв’язок чисельності населення з економічним розвитком та заробітною платою і обернений - з інфляцією. Демографічна криза в Україні, поглиблена економічними проблемами та війною, обмежує перспективи соціально-економічного розвитку. Модель може бути основою для прогнозування та розробки демографічної політики, спрямованої на стабілізацію чисельності населення через економічні стимули.
Література
- Офіційний сайт Державної служби статистики України. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/.
- Офіційний сайт Міністерства фінансів України. URL: https://www.mof.gov.ua/.