Моделювання інфляційних процесів в Україні
Анотація. У роботі розглянуто проблему інфляції як важливого показника макроекономічної стабільності в Україні. З метою виявлення основних факторів, що впливають на рівень інфляції, побудовано економетричну модель на основі щомісячних даних за останні п’ять років. До аналізу було включено такі змінні, як валютні курси, грошова маса та державний борг. Для точнішого врахування змін у впливі цих факторів у різні періоди часу застосовано метод кусково-лінійної регресії. Результати дослідження підтверджують, що взаємозв’язки між макроекономічними показниками та інфляцією є динамічними й можуть змінюватися під впливом внутрішніх та зовнішніх викликів. Отримані висновки можуть бути корисними для формування ефективної економічної політики в умовах нестабільності.
Інфляція є одним із ключових показників макроекономічної стабільності, що безпосередньо впливає на рівень життя населення, інвестиційну привабливість країни та загальну економічну динаміку. В умовах внутрішньої нестабільності та зовнішньоекономічних викликів, зокрема пов’язаних із воєнними діями, питання виявлення основних детермінант інфляції набуває особливої актуальності для України.
Мета дослідження — розробка економетричної моделі, що відображає вплив ключових макроекономічних факторів на рівень інфляції в Україні на основі щомісячних даних за останні п’ять років. Змінні для побудови моделі були обрані з урахуванням їхнього потенційного впливу на інфляційні процеси. Індекс споживчих цін (ІСЦ) [1], виражений у відсотках, був використаний як основний показник рівня інфляції. Курс долара США та курс євро [2] (у грн за одиницю валюти) відіграють важливу роль у формуванні цін на імпортовані товари. Грошова маса М2 (у тис. грн) [1] враховувалась як фактор монетарної політики, що безпосередньо впливає на купівельну спроможність. Державний борг (у тис. грн) [5] включено до моделі як фіскальний індикатор, що може чинити тиск на інфляцію через очікування майбутнього оподаткування або емісійного фінансування дефіциту.
Валютний курс впливає на рівень інфляції насамперед через механізм імпортованої інфляції: знецінення національної валюти веде до зростання вартості імпортованих товарів та сировини, що підвищує загальний рівень цін. Також через монетарний канал — зміна курсу валют може спричиняти коригування облікової ставки центральним банком, що впливає на внутрішній попит та динаміку цін. частина товарів та сировини є імпортованою. Грошова маса, зокрема агрегат М2, традиційно розглядається як один із провідних монетарних факторів інфляції. Згідно з кількісною теорією грошей (Quantity Theory of Money), що формалізована рівнянням обміну І. Фішера [3] (MV = PY), за сталого рівня виробництва (Y) та швидкості обігу грошей (V) зростання грошової маси (M) зумовлює зростання загального рівня цін (P). М2 включає в себе не лише готівку, але й кошти на поточних і строкових депозитах, що робить його надійним індикатором грошової пропозиції.
Щодо державного боргу, його вплив на інфляцію може проявлятися через фіскальні канали. Зокрема, відповідно до Теорії фіскального домінування (Fiscal Theory of the Price Level) [4], надмірне зростання державного боргу без відповідного скорочення витрат чи підвищення доходів бюджету формує очікування майбутньої інфляції. Це може зумовити тиск на центральний банк і обмежити ефективність його монетарної політики. Як показують дослідження, високий рівень державного боргу у країнах з нестабільними фінансовими системами часто асоціюється з інфляційним тиском та втратою довіри до національної валюти.
Аналіз обраних змінних дозволить краще зрозуміти природу інфляційних процесів та надати рекомендації щодо економічної політики.
У процесі побудови економетричної моделі було виявлено, що між інфляцією та деякими факторами не існує чіткої лінійної залежності протягом усього періоду дослідження. Особливо це стосується таких змінних, як курс валюти, грошова маса та державний борг, де ефект міг змінюватися залежно від макроекономічної ситуації. Тому для більш точного моделювання взаємозв’язку між змінними було обрано кусково-лінійну регресію, яка дозволяє врахувати структурні злами та зміну тенденцій у різні періоди часу. Такий підхід дає змогу побудувати модель, що краще описує реальні процеси та виявляє залежності в умовах нестабільності або різкої зміни економічних факторів.
Для обробки статистичних даних та побудови економетричної моделі було використано програмне забезпечення «Statistica», яке забезпечило можливість проведення кусково-лінійної регресії, розрахунку основних статистичних показників, а також перевірки якості побудованої моделі. Результати побудови моделі представлені на рис. 1.
До точки перегину (до значення 100,9180):
CPI=99,153+0,121134⋅USD−0,087705⋅EUR+0,001177⋅M2−0,000608⋅Держборг
Після точки перегину (після значення 100,9180):
CPI=97,79980+0,078469⋅USD−0,1608⋅EUR+0,006537⋅M2−0,002132⋅Держборг
Було виявлено зміну впливу основних макроекономічних факторів на рівень інфляції (індекс споживчих цін, CPI) в Україні у двох сегментах — до та після структурної точки зламу (Breakpoint = 100,9180). Отримане значення коефіцієнта детермінації R² = 0,682, що свідчить про достатньо високий рівень пояснення варіації залежної змінної моделлю (68,2%).
У першому сегменті моделі (до точки зламу) було зафіксовано помірне позитивне значення коефіцієнта при курсі долара США, що свідчить про його потенційний вплив на зростання інфляції, тоді як курс євро мав незначний негативний ефект. Грошова маса М2 впливала позитивно, але дуже слабо, а державний борг — з незначним негативним ефектом.
У другому сегменті (після точки зламу) спостерігається посилення впливу грошової маси М2 на CPI, що узгоджується з монетаристською теорією інфляції. Значення коефіцієнта при курсі євро також зросло за абсолютною величиною у негативному напрямі, що може вказувати на посилення ефекту імпортованої інфляції. Водночас курс долара втратив частину своєї пояснювальної сили. Вплив державного боргу залишився негативним, але став більш помітним, що узгоджується з фіскальною теорією рівня цін.
Проведений аналіз за допомогою кусково-лінійної регресії дозволив виявити зміни у впливі ключових макроекономічних чинників на рівень інфляції в Україні. Отримані результати демонструють, що взаємозв’язки між інфляцією та такими змінними, як курс валют, грошова маса та державний борг, не є стабільними в часі та можуть суттєво змінюватися після певного економічного зламу. Після точки зламу помітно зросла роль грошової маси М2, що підтверджує монетаристський підхід до розуміння інфляційних процесів. Одночасно посилився негативний вплив курсу євро, що може свідчити про імпортовану інфляцію, а також більш вираженим став вплив державного боргу, що підтримує фіскальну теорію рівня цін. Таким чином, результати моделювання підтверджують доцільність врахування структурних змін та використання адаптивних підходів при аналізі макроекономічних процесів.
Література
- Макроекономіка: базовий курс : навч. посіб. / І. Й. Малий та ін. Київ : КНЕУ, 2016. 254 с.
- Мелих О. Політика обмінного курсу у контексті інфляційних процесів України. Економічні, правові, інформаційні та гуманітарні проблеми розвитку України в постстабілізаційний період. Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу (Тернопіль, 16 квітня 2008 року). – Тернопіль: Тернопільський національний економічний університет, 2008. С. 98 – 101.
- Світлична В. Ю. Гроші і кредит : підручник; Харків. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. Харків : ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2020. 192 с.
- Вдовиченко А., Ніколайчук С. Взаємодія фіскальної та монетарної політики в Україні: від домінування до координації. Вокс Україна. 2018. URL: https://voxukraine.org/vzayemodiya-fiskalnoyi-ta-monetarnoyi-politiki-v-ukrayini-vid-dominuvannya-do-koordinatsiyi.
- Уракін М. Г. Взаємозв’язок між борговою політикою та економічною стабільністю. 2024. № 195. C.81–86. URL: https://doi.org/10.30838/EP.195.80-88
- Державна служба статистики України. Офіційний сайт Державної служби статистики України. URL: https://stat.gov.ua/uk.
- Національний банк України. Офіційний сайт Національного банку України. URL: https://bank.gov.ua/.
- Міністерства фінансів України. Офіційний сайт Міністерства фінансів України. URL: https://minfin.com.ua/