Формування культури управління безпеко-орієнтованим розвитком
Анотація: В умовах глобальної невизначеності, зростання темпів науково-технологічного змін провідні світові компанії демонструють стратегічну пріоритетність до проривних інновацій. Такі процеси пов’язані з високим степенем ризику й обумовлюють необхідність формування культури безпеко-орієнтованого управління. За результатами рейтингування найбільш інноваційних компаній світу, така культура визначається ознаками створення нових бізнес-моделей та організаційних форм перетворень, активного використання новітніх цифрових засобів, технології штучного інтелекту та відповідних інформаційно-аналітичних інструментів, реалізації принципів соціальної відповідальності та методів екологічного менеджменту.
Динаміка таких змін в бізнес-культурі простежується за порівнянням результатів рейтингування за критеріями інноваційності, конкурентоздатності у різні часові періоди. Так, за результатами інноваційних рейтингів консалтингової агенції BCG за 2023 рік у порівнянні з 2022 роком, дві третини компаній-лідерів зберегли свої позиції (Apple, Amazon, Alphabet, Hauwei) та значно їх покращили ( Tesla, Siemens , BYD Company); серед найбільш інноваційних компаній ТОР-50 є частина таких, що вперше з’явилися в рейтингу й є новачками на глобальному ринку (наприклад, BioNTech, Schneider Electric, Honeywell Sinopec) та є такі, що повернулися на свої лідерські позиції (BYD Company, SpaceX, ExxonMobil)[1,2].
Теорією науково-технічного прогресу доведено , що нові економічні уклади виникають унаслідок «промислових революцій». Заява про концепцію «Індустрія 4.0», що вважається фазою промислової революції, була зроблена президент Клаусом Швабом на Даоському Всесвітньому економічному форумі у 2011 році. У вересні 2015 році на саміті ООН у Нью-Йорку було представлено підсумковий документ «Перетворення нашого світу порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року», де були визначені його глобальні цілі [3]. У світі розвинутими країнами пройдено п’ять технологічних укладів й на теперішній час спостерігаються процеси переходу на шостий, в якому найважливішу роль відіграють інформаційні технології [4].
У становленні шостого технологічного укладу ключовим системо утворюючим чинником виступають інформаційні технології. Особливо це стосується виробництва складної наукоємної продукції. Безперервну інформаційну підтримку життєвого циклу інноваційного продукту забезпечують CALS-технології (Continuous Acquisition and Life cycle Support)[5]. Концепція CALS була розроблена у 70-х роках минулого століття міністерством оборони США. Необхідність у її появі була визначена проблемами, що пов’язані з ефективністю управління, якістю інформаційної підтримки логістичних процесів постачання, експлуатації військової техніки і оптимізації коштів на озброєння. Основні задачі - створення єдиного інформаційного простору, оперативного обміну даними, зворотного зв’язку із замовниками (федеральні органи), виробниками, споживачем військової техніки. Провідною ідеєю концепції CALS є безперервність процесів розробки, комунікації, замовлення, виробництва і експлуатації військової техніки.
Концепція кіберфізичних виробничих систем Сyber-Physical Production Systems - CPPS) характеризується ознаками «розумного виробництва», впровадженням Cyber Physical Systems (CPS) для виробництва, тобто вбудованими приводами та датчиками, мережами мікрокомп’ютерів та підключенням машин до ланцюга цінностей [6]. Це можуть бути, наприклад, інтелектуальні фабрики і машини, які можуть стати активними і діяти самостійно, організовувати і оптимізувати себе. Для того, щоб якомога більше гравців могли реалізувати та керувати системою CPS, необхідно розробляти нові технології координації бізнес-моделей, процесів, методів та інструментів. Водночас, необхідно знайти способи швидкого інтегрування таких CPS в існуючі підприємства.
Концепції «Розумне виробництво» (Smart manufacturing) та «Цифрове виробництво» об’єднані ідеєю створення розумної виробничої системи, що побудована на застосуванні штучного інтелекту, інтегрованих комп’ютерних систем з використанням 3D-візуалізації, аналітики та інструментів спільної роботи, технологій п’ятого покоління (5G-технологій), Інтернет речей. Концепції смартизації та діджиталізації є похідними від таких концепцій, як технологічність (DFM), комп’ютерно-інтегровані виробництва (CIM), гнучкого виробництва і бережливого виробництва, які обґрунтовують необхідність інтегрованого підходу до проектування продуктів і процесів [6]. Інструментарій цифрової економіки значно розширився за рахунок застосування цифрових платформ, які представляють бізнес-моделі, що є результатами моделювання великих даних, і характеризують нові галузі економіки. Компанії, які усвідомлюють вплив штучного інтелекту, стають генераторами ідей та чітко визначають пріоритети для інвестування, мають компетентний персонал в сфері інновацій та демонструють високий рівень культури управління безпеко-орієнтованим розвитком.
Література
- Otenko I. P. Formation of an Innovating Culture for International Companies in the Context of Global Development. Business Inform. 2023. № 12. С. 65–76. URL: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2023-12-65-76.
- 17 Years of the Most Innovative Companies. URL: https://www.bcg.com/publications/most-innovative-companies-historical-rankings;
- Цілі сталого розвитку. URL: https://mon.gov.ua/ua/nauka/innovacijna-diyalnist-ta-transfer-tehnologij/analitichni-materiali/cili-stalogo-rozvitku.
- Цифрова економіка: тренди, ризики та соціальні детермінанти. URL: https://razumkov.org.ua/uploads/article/2020_digitalization.pdf.
- CALS-технології. URL : https://uk.wikipedia.org/wiki/CALS.
- Shamim S., Cang S., Yu H., Li Y. Management approaches for Industry 4.0: A human resource management perspective. Congress on Evolutionary Computation (CEC). 2016. P. 5309-5316.