Порівняльний аналіз методів оцінки рівня фінансового ризику діяльності підприємства
Анотація. У тезах досліджено методи оцінки рівня фінансового ризику діяльності підприємств, приведено їхню систематизацію та наведено оптимальні рекомендації для різних видів підприємств враховуючи поточні економічні обставини. Методи базуються на класифікації існуючих підходів до оцінки ризиків підприємств, такі як кількісні, якісні та комбіновані.
Важливою умовою розвитку та роботи будь-якого підприємства є оцінка фінансового ризику його діяльності. Фінансовий ризик – це потенційна загроза, що може призвести до непередбачених грошових збитків для підприємства. Аналіз та оцінка фінансового ризику є важливою складовою управління підприємством, оскільки дозволяє мінімізувати потенційні загрози та забезпечити стабільність господарської діяльності.
Великий внесок в методи аналізу фінансових ризиків зробили такі економісти, як О.І. Бланк, Є.І. Бородіна, І.П. Булєєв, Т.В. Письменна, В.М. Шелудько, В.В. Вітлінський, Г.І. Великоіваненко, С.І. Наконечний та інші. У наукових дослідженнях автори розглядають теоретичні аспекти фінансових ризиків та механізми їх мінімізації в контексті управління підприємством. Однак порівняльний аналіз методів діагностики рівня фінансового ризику господарських суб’єктів залишається недостатньо дослідженим сегментом, що обумовлює необхідність поглибленого вивчення даної проблематики.
Метою роботи є порівняння і класифікація існуючих методів до оцінки фінансових ризиків суб’єктів господарювання, а також формування рекомендацій щодо вибору оптимального методу з урахуванням поточних обставин та специфіки підприємств.
В ході дослідження теми, було виявлено 3 методи оцінки фінансових ризиків підприємств: кількісні, якісні та комбіновані.
Кількісні методи оцінки фінансового ризику базуються на статистичних даних та математичних моделях, що дозволяє кількісно виміряти ризик. Така категорія методів дозволяє виявити чисельне визначення розмірів окремих ризиків та ризику конкретного виду діяльності. Найчастіше використовуються такі кількісні методи, як: статистичний, розрахунково-аналітичний, «Дерево рішень», метод Монте-Карло та інші.
Якісні методи оцінки фінансового ризику орієнтовані на суб’єктивний аналіз факторів, які майже неможливо формалізувати. До якісних методів можна віднести SWOT-аналіз, експертні оцінки та інші.
Комбіновані методи поєднують кількісні розрахунки з якісними оцінками, що дає змогу проводити більш гнучкий аналіз. До комбінованих методів належать стрес-тестування, сценарний аналіз та інші.
Таким чином, оскільки великі корпоративні структури володіють великими обсягами даних для побудови складних математичних моделей, то найкращим варіантом буде поєднувати кількісні методи зі стрес-тестуванням, що допоможе врахувати екстрені ситуації. Для малих та середніх підприємств рекомендується поєднувати якісні методи (наприклад, експертні оцінки або SWOT-аналіз) зі спрощеними фінансовими коефіцієнтами (наприклад, коефіцієнт автономії, ліквідності), оскільки зазначені види підприємств мають обмеженість ресурсів, що обумовлює необхідність використання методів з мінімальними витратами на інформаційне забезпечення.
Для адаптації до сучасних умов, підприємствам рекомендується впроваджувати цифрові технології для автоматизації збору даних та аналізу ризиків. Також рекомендується застосовувати методи сценарного аналізу та моделювання кризових ситуацій з урахуванням політичних та економічних ризиків.
Література
- Письменна Т. В. Теоретичні основи управління фінансовими ризиками підприємства. Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки : зб. наук. пр. Вип. 28. Кіровоград : КНТУ, 2015. С. 100–106.
- Кобзев І. В. Мельников О. Ф., Мельников О. О. Аналіз методів оцінки фінансового стану підприємства придатних до прогнозування на формальному рівні в умовах нестабільного розвитку економіки. International Science Journal of Management, Economics & Finance. Vol. 2, No. 5, 2023, Р. 80- 94.
- Пожар Є. П. Аналіз фінансових ризиків та методи їх нейтралізації на підприємстві. Інфраструктура ринку. 2020. С. 387-391.