Аналіз структури експорту металопродукції України до та під час воєнного стану
Анотація. Проведено порівняльний аналіз структури експорту металопродукції України до та під час воєнного стану. Визначено основні ринки збуту, питому вагу основних імпортерів та причини зміни у структурі експорту. Проаналізовано причини зрушень у структурі експорту металопродукції України в умовах воєнного стану.
Якщо порівнювати частки споживання вітчизняної металопродукції, то 80% займає споживання на зовнішніх ринках, а 20% приходиться на внутрішній. Що доводить факт необхідності аналізу динаміки такого важливого економічного індикатору ринку металопродукції, як експорт. Отже, металопродукції формує одну з головних статей українського експорту, що забезпечує значні валютні надходження до бюджету країни, сприяє поліпшенню торговельного балансу та зовнішньоекономічної безпеки.
У 2021 році структура експорту металопродукції з України була досить диверсифікованою, з основними ринками збуту в Європі, Азії та Африці (рис. 1.1.).
Як свідчить рис. 1.1, основними країнами-імпортерами української металопродукції були наступні: Туречинна (15,5%), Італія (14,2%), Польща (7,9%), Росія (7,1%), США (6,3%), Німеччина (4,9%), Єгипет (4,5%), Іспанія (3,4%). Структура експорту металопродукції з України по країнах у 2022 -2023 рр. включала наступні основні напрямки: Європейський союз (Польща, Німеччина, Італія та Іспанія), Азія (Туреччина, Китай та Південна Корея), Близький Схід та Північна Африка (Єгипет, Саудівська Аравія та ОАЕ), Північна Америка (Сполучені Штати Америки та Канада) (рис. 1.2. – 1.3.). На інші країни у 2022р. приходилось 21% експорту металопродукції зі зменшенням до 17% у 2023р.
Під час воєнного стану у структурі експорту металопродукції відбулись значні зрушення. Так, до рф постачалось 11% металопродукції у 2021 р. тоді, як у 2022-2023 рр. рф виходить з переліку імпортерів української металопродукції. Замість неї імпортером української металопродукції стає Китай. У 2021 році Китай не був значним імпортером металопродукції з України, і його частка у структурі експорту була менш ніж 1%. А у 2022 р. та 2023 р. його доля досягає 8%.
Італія та Туреччина навпаки зменшують свою присутність у споживанні металопродукції: Італія на 13% порівнюючи 2021 р. за двома наступними, а Туреччина на 12% та 13% відповідно. Єгипет також знизив імпорт на 2%. У споживанні вітчизняної металопродукції Польщею та Німеччиною за 3 роки спостерігається збільшуваний тренд з темпом росту у 2%., тоді як США, навпаки знизила імпорт на 4%.
Як можна бачити з даних (рис.1.2 – 1.3), значних змін у територіальній структурі експорту металопродукції за період 2022-2023 рр. не спостерігається і основними країнами-імпортерами залишаються Польща, Туреччина та Німеччина.
Література
- Офіційний сайт Державної служби статистики України. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/
- World Integrated Trade Solution – Ukraine Exports by country and region. URL: https://wits.worldbank.org
- Офіційний сайт Державної митної служби України. URL: https://customs.gov.ua/en/